Танкісти України
(в межах проекту "Танкисты")
Пятница, 24.11.2017, 06:54



Вітаю Вас Гость | RSS
[ Головна ] [ Танкісти України ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]
Меню сайту

Категорії разділу

Реклама
Здесь может быть Ваша реклама, для размещения обращайтесь valera.pvs@i.ua valera.pvs.g@gmail.com valera.pvs@mail.ru

Що на форумі

Статистика


Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru

Форма входу

Головна » Танкісти України » Танкісти

Фірсов Афанасій Осипович
Матеріал опубліковано: 05.02.2015, 23:09
Фірсов Афанасій Осипович
Фірсов Афанасій Осипович
Дата народження: 1883 рік
Місце народження: місто Бердянськ Таврійської губернії (нині Запорізька область)
Приналежність: Ф, Конструктори танків, Танкісти
Роки служби (праці): 1914–1937
Звання (посада): Начальник конструкторського бюро
Участь в бойових діях: Не приймав
Дата смерті: 1937 (1948) рік
Місце смерті: -
Нагороди: Нагороди: Фірсов Афанасій Осипович

Фірсов Афанасій Осипович (1883 рік — 1937 (за іншими даними 1948) рік) — видатний конструктор танків, начальник Конструкторського бюро танкобудування Харківського паровозобудівного заводу імені Комінтерну, творець швидкохідних танків БТ-5 та БТ-7, автор ідеї створення танку Т-34.

Народився Афанасій Осипович в 1883 році в місті Бердянськ Таврійської губернії (нині Запорізька область) в багатодітній сім'ї бердянського купця Осипа Фірсова, що мав кілька бакалійних магазинів в Гостинному ряду та володів вісьмома будинками.

Після закінчення залізничного училища Афанасій вирішує здобувати вищу технічну освіту. Але її можна було отримати тоді лише за кордоном.

Батько, хоч і був досить заможною людиною, але прагнення сина не підтримав і грошей на навчання за кордоном не дав, так як, вважав, що син повинен продовжити його справу.

Тоді Афанасій Осипович вмовив дружину Людмилу Харитонівну продати нерухоме майно, яке дісталося їй від батьків як придане, й на виручені гроші поїхати за кордон.

Спочатку молода сім'я їде до Німеччини в місто Мітвайд, де Фірсов закінчує вищу технічну школу, а потім переїжджає до Швейцарії в Цюрих, де Афанасій закінчує політехнічний інститут за спеціальністю проектування дизельних двигунів.

Після закінчення інституту за порадою одного із професорів пішов працювати на завод “Зульцер” рядовим збирачем. Невдовзі його помітило керівництво заводу і перевело на конструкторську роботу.

Коли почалася Перша світова війна Афанасій Осипович отримав пропозицію від керівництва заводу залишитися в Швейцарії. При цьому йому було гарантовано отримання підданства і пристойний заробіток. Але родина Фірсових вирішила повернутися на Батьківщину. Вони приїжджають в Архангельськ, де Афанасій Осипович влаштовується на Коломенський машинобудівний завод, та починає працювати над створенням дизельних двигунів для підводних човнів.

Весною 1916 року Фірсови переїжджають в Нижній Новгород, де Афанасій Осипович починає працювати над створенням мінних загороджувачів на заводі “Теплохід”.

Після жовтневих подій 1917 року більшовики націоналізували всю приватну власність, але в них не було ні кваліфікованих управлінців ні бажання вкладати гроші в виробництво. Невдовзі в країні розпочалися хаос, працівникам перестали видавати зарплату, різко збільшилося безробіття. В цій складній обстановці Фірсов залишився без роботи, але невдовзі йому вдалося влаштуватися на роботу начальником губернського управління професійної освіти.

В 1922 році, після відносної стабілізації промисловості Афанасій Осипович повертається до інженерної діяльності та влаштовується головним механіком на завод “Червона Етна” в Нижньому Новгороді.

В 1927 році переводиться в місто Миколаїв на суднобудівний завод імені Андре Марті.

В 1930 році отримує запрошення перейти на роботу на завод “Російський дизель” в Ленінграді. Фірсов приймає пропозицію й переїздить до Ленінграда. Але тільки-но розпочавши роботу на новому місці він потрапляє під слідство. Річ в тім, що один із його знайомих був звинувачений у справі “Промпартії”. Цього виявилося достатнім для звинувачення й арешту Афанасія Осиповича, особливо враховуючи його походження і навчання за кордоном.

23 червня 1930 року постановою колегії Об'єднаного державного політичного управління (ОДПУ) Фірсова А. О. засуджують до ув'язнення в концтаборі строком на п'ять років. За деякими свідченнями Афанасій Осипович відбував свій термін в спеціальній в'язниці, яку в просторіччі іменували “шарашка”.

Однак в зв'язку з масовими арештами кваліфікованих спеціалістів, які залишилися в Радянському Союзі після жовтневого перевороту, з одного боку та швидким темпами індустріалізації, з іншого боку, в промисловості виникла велика потреба в кваліфікованих інженерних кадрах. Ситуація ще більше ускладнювалася тим, що тогочасна радянська освіта не була спроможна в короткий час підготувати необхідну кількість висококваліфікованих спеціалістів. Всі ці обставини вплинули на подальшу долю А. О. Фірсова.

18 вересня 1931 року колегія ОДПУ прийняла рішення замінити Фірсову Афанасію Осиповичу термін ізоляції, що залишився, на висилку в місто Харків для роботи на Харківському паровозобудівному заводі імені Комінтерну (ХПЗ).

6 грудня 1931 року Афанасій Осипович очолив спеціальне конструкторське бюро машинобудування ХПЗ. В цей час перед заводом було поставлено завдання по організації серійного виробництва легкого колісно-гусеничного танка БТ.

Цей танк був спроектований американцем Дж. Вальтером Крісті, й конструктивно мав багато недоробок. Крім того необхідність приведення креслень до метричної системи вимірів теж не сприяла поліпшенню якості машини. Але, все ж таки, основну проблему запуску машини в серійне виробництво представляли не конструктивні недоліки, які можна було усунути в відносно короткі терміни, а вкрай низька культура виробництва в Радянському Союзі. Так конічні пари шестерень 3-ї і 4-ї швидкостей коробки передач, одержувані по кооперації, мали надзвичайно низьку якість, Краматорський завод поставляв некондиційну сталь з якої намагалися виготовляти траки гусениць, Маріупольський металургійний завод своєчасно не зміг освоїти виробництво броньових башт зі сталі “Д” і майже всі отримані від нього башти мали наскрізні тріщини, що унеможливлювало їх встановлення на на бойові машини. Ось такий невеселий “спадок” дістався Афанасію Осиповичу на новому місці роботи.

З перших же днів роботи на посаді начальника спеціального конструкторського бюро машинобудування (СКБМ) Афанасій Осипович залучив до роботи над удосконаленням танка групу молодих талановитих конструкторів, в складі якої були також і Олександр Морозов та Михайло Таршинов — творці легендарної “тридцятьчетвірки”. Під його керівництвом молоді конструктори пройшли унікальну школу конструкторського майстерності. В результаті наполегливої роботи конструкторського колективу були створені та запущені в серійне виробництво модифікації швидкохідного танку БТ-5 і БТ-7.

Але незважаючи на величезну проведену роботу з доопрацювання та модернізації конструкції танку БТ, відчутних результатів з поліпшення якості та надійності досягти не вдалося. Зважаючи на це А О. Фірсов розпочав роботи з пропрацьовування нового танка. Вже в кінці 1935 були готові перші ескізи принципово нового танка, який повинен був включати в себе протиснарядне бронювання з великими кутами нахилу, довгоствольну 57-ми або 76-ти міліметрову гармату, дизельний швидкохідний двигун та інше.

Крім безпосередніх робіт над танками Афанасій Осипович також приймав активну участь в створенні швидкохідного дизельного двигуна, ділячись своїм багатим досвідом в даній сфері з керівником дизельного відділу Костянтином Челпаном.

Влітку 1936 року в зв'язку зі зростанням надходження актів-рекламацій про вихід з ладу коробок передач, представники військового приймання Авто-Бронетанкового Управління Робітничо-Селянської Червоної Армії (АБТУ РСЧА) на заводі № 183 були змушені припинити приймання готових танків БТ-7. Ця обставина послужила підставою для відсторонення Афанасія Осиповича від керівництва конструкторським бюро. Однак, незважаючи на відсторонення він продовжує активну участь роботі КБ. В короткі терміни було розглянуто декілька технічних рішень з поліпшення надійності роботи коробки передач, в результаті чого в виробництво була взята коробка передач, яку розробив О. О. Морозов під керівництвом Фірсова.

Влітку 1937 року Афанасія Осиповича, разом з декількома іншими працівниками заводу (в тому числі й директором заводу №183 І. П. Бондаренко) і представниками військового приймання АБТУ РСЧА заарештували і звинуватили в шкідництві.

Точних відомостей про його подальшу долю немає. За одними даними він помер в ув'язненні в 1948 році; за іншими — був розстріляний без суду і слідства в 1937 році.

В 1956 році Фірсов Афанасій Осипович був реабілітований “за відсутністю складу злочину”, але до кінця 1980-х років його ім'я негласно заборонялося згадувати у пресі та дослідницьких роботах.

 

Нагороджений:

Орденом Червоного Прапора

 

Використані матеріали:

1) http://ua.wikipedia.org/

2) http://ru.wikipedia.org/

3) http://blog.i.ua

4) http://gorod-online.net


Залиште свою оцінку матеріалу:
Категорії: Ф, Конструктори танків, Танкісти | Матеріал додав: valera | Переглядів: 219 | Рейтинг матеріалу: 0.0/0
Теги: ХКБМ, ЗіМ, Lyt#Ф, ХПЗ, ТКБ ХПЗ
Переглянути також:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі мождуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Друзі сайту
  • Створити сайт

  • Останні новини сайту

    Copyright MyCorp © 2017      Сделать бесплатный сайт с uCoz