Танкісти України
(в межах проекту "Танкисты")
Вторник, 20.11.2018, 04:04



Вітаю Вас Гость | RSS
[ Головна ] [ Танкісти України ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]
Меню сайту

Категорії разділу

Реклама
Здесь может быть Ваша реклама, для размещения обращайтесь valera.pvs@i.ua valera.pvs.g@gmail.com valera.pvs@mail.ru

Що на форумі

Статистика


Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru

Форма входу

Головна » Танкісти України » Танкісти

Лавренчук Віктор Іванович
Матеріал опубліковано: 31.03.2015, 19:56
Лавренчук Віктор Іванович
Лавренчук Віктор Іванович
Дата народження: 7 жовтня 1986 року
Місце народження: місто Дьйор, Угорщина
Приналежність: Танкісти, Герої, Л
Роки служби (праці): 2004-2006, 2014
Звання (посада): Старший солдат
Участь в бойових діях: Приймав
Приймав участь в: Війна на сході України
Дата смерті: 8 грудня 2014 року
Місце смерті: село Піски Ясинуватського району Донецької області
Нагороди: Нагороди: Лавренчук Віктор Іванович

Лавренчук Віктор Іванович (7 жовтня 1986 року — 8 грудня 2014 року) — старший солдат, старший навідник мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої гвардійської танкової бригади, учасник антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Народився Віктор Іванович 7 жовтня 1986 року в місті Дьйор, в Угорщині.

Проживав з батьками в селі Рудівка Прилуцького району Чернігівської області.

Закінчив Прилуцький агротехнічний коледж.

З 2004 року по 2006 рук проходив службу у Військово-морських силах Збройних Сил України.

Після служби працював на робітничих професіях у сфері будівництва.

У 2013 році вступив до Прилуцької міської організації ВО “Свобода”. З перших днів Революції Гідності став її активним учасником.

У березні 2014 року під час мобілізації у зв'язку з російським вторгненням, пішов добровольцем до Збройних Сил України. Для проходження служби був направлений до 1-ї окремої гвардійської танкової бригади на посаду старшого навідника мінометної батареї механізованого батальйону.

Після нетривалого навчання з відновлення військових навичок на полігоні в Гончарівському в березні 2014 року був переведений на блокпост на українсько-російському кордоні на півночі Чернігівської області, потім — на блокпост в селищі міського типу Городня.

В червні 2014 року бригаду передислокували до Луганського аеропорту. Невдовзі аеропорт було оточено російсько-терористичними військами. Хлопці тримали його оборону незважаючи на нестачу боєприпасів, продуктів харчування і особливо води. Доводилося збирали дощову воду, а потім перекип’ячувати її, аби можна було пити. Щодня й щоночі відбувалися перестрілки. Особливо становище загострилося після так званого “перемир’я”, яке оголосив Президент. Українських бійців почали обстрілювати не тільки з “Градів”, а й з більш потужної зброї, такої, як, наприклад, “Торнадо”, при цьому обстріли велися й з території Росії.

Під час одного з таких обстрілів уламок від “Граду” влучив Віктору Івановичу в плече й зачепив артерію. Йому відразу надали першу медичну допомогу, згодом витягли уламок, перев’язали артерію. Зашили ж рану лише за тиждень. Упродовж деякого часу Віктор Іванович не міг виконувати свої функції навідника міномету, але від ушпиталення відмовився.

Після того, як аеропорт було розблоковано, хлопців з 1-ї окремої гвардійської танкової бригади перевели на блокпости Луганщини, а згодом батарея Віктора Івановича була передислокована до Волновахи.

В кінці жовтня 2014 року перебуваючи вдома у 30-и денній відпустці Віктор Іванович довідався, що його батарею переводять з-під Волновахи в розташування 93-ї механізованої бригади, яка на той час утримувала позиції українських військ в районі села Піски Ясинуватського району Донецької області. Перервавши відпуску Віктор Іванович відправився в свою батарею.

8 грудня 2014 року, під час артилерійського обстрілу російсько-терористичними військами позицій Збройних Сил України, 152-міліметровий артилерійський снаряд влучив прямо у бліндаж, в якому знаходився Віктор Іванович. В наслідок отриманих поранень він загинув на місці.

Вдома в нього залишилися дружина та 5-річний син.

Поховали його 11 грудня 2014 року з військовими почестями в селі Рудівка Прилуцького району Чернігівської області.

 

 

Використані матеріали:

1) http://memorybook.org.ua

2) http://uk.wikipedia.org

3) http://vgolos.com.ua

4) http://siver.com.ua

5) http://cg.gov.ua

6) http://nekropole.info

 

 


Залиште свою оцінку матеріалу:
Категорії: Танкісти, Герої, Л | Матеріал додав: valera | Переглядів: 420 | Рейтинг матеріалу: 0.0/0
Теги: 1 ОГвТБР (1991), ЗСУ (1991), АТО (2014), Lyt#Л
Переглянути також:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі мождуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Друзі сайту
  • Створити сайт

  • Останні новини сайту

    Copyright MyCorp © 2018      Сделать бесплатный сайт с uCoz