Танкісти України
(в межах проекту "Танкисты")
Вторник, 19.06.2018, 07:33



Вітаю Вас Гость | RSS
[ Головна ] [ Танкісти України ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]
Меню сайту

Категорії разділу

Реклама
Здесь может быть Ваша реклама, для размещения обращайтесь valera.pvs@i.ua valera.pvs.g@gmail.com valera.pvs@mail.ru

Що на форумі

Статистика


Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru

Форма входу

Головна » Танкісти України » Танкісти

Деген Йон Лазаревич
Матеріал опубліковано: 23.04.2015, 21:11
Деген Йон Лазаревич
Деген Йон Лазаревич
Дата народження: 4 червня 1925 року
Місце народження: місто Могилів-Подільський Вінницької області
Приналежність: Танкісти, Д, Молодші офіцери, Аси
Роки служби (праці): 1941—1945 військовий, 1945—1997 медичний працівник
Звання (посада): Гвардії лейтенант
Участь в бойових діях: Приймав
Приймав участь в: Друга Світова війна, Німецько - Радянська війна, Битва за Кавказ, Операція "Багратіон", Східно-Пруська операція
Кількість підбитих танків: 12
Нагороди: Нагороди: Деген Йон Лазаревич

Деген Йон Лазаревич (4 червня 1925 року ) — доктор медичних наук, лікар і вчений-медик в області ортопедії і травматології, родоначальник наукової магнітотерапії, поет і письменник, автор вірша “ Мой товарищ в смертельной агонии... ”, танковий ас, єдиний радянський танкіст, зарахований у Товариство ізраїльських танкістів, відзначених за героїзм. В роки другої Світової війни екіпаж Йона Лазаревича знищив понад 12 ворожих танків.

Народився Йон Лазаревич 4 червня 1925 року в місті Могилів-Подільський Вінницької області. Його батьки працювали в місцевій лікарні — батько фельдшером, а мати медичною сестрою.

У дванадцять років почав працювати помічником коваля. Захоплювався літературою, а також зоологією і ботанікою.

15 червня 1941 року Йон Лазаревич закінчив дев'ятий клас та влаштувався на час літніх канікул працювати вожатим в піонерському таборі.

Після початку Німецько-Радянської війни пішов добровольцем в винищувальний батальйон, який складався з учнів дев'ятих-десятих класів. В подальшому воював в складі 130-ї стрілецької дивізії Південного фронту.

В липні 1941 року 130-а стрілецька дивізія вела оборонні бої в районі річки Дністер, де несла великі втрати. Після прориву в середині липня німецькими військами Летичівського Ура, дивізія разом з іншими частинами 18-ї армії почала майже безперервний відступ в північно-східному і східному напрямках. Станом на 23 серпня 1941 року 18-а армія закінчила переправу на лівий берег Дніпра, при цьому 130-а стрілецька дивізія зосередилася в районі Великої Лепатихи та Горностаївки. В подальшому дивізія зайняла оборону по рубежу Рубанівка-Шевченко-Мала Благовіщенка.

5 жовтня 1941 року 1-я танкова група вермахту вийшла до Азовського моря в районі міста Бердянськ, взявши таким чином 18-у армію в оточення. 10 жовтня 1941 року залишкам 130-ї стрілецької дивізії вдалося вийти з оточення.

Під час виходу з оточення Йон Лазаревич отримав тяжке поранення в ногу. Його було відправлено до військового госпіталю в місто Полтаву. Лише за щасливим збігом обставин вдалося уникнути ампутації ноги.

15 червня 1942 року Йон Лазаревич був зарахований до відділення розвідки 42-го окремого дивізіону бронепоїздів, який дислокувався в Грузії. До дивізіону входили два бронепоїзди — “Сибіряк” і “Залізничник Кузбасу” та штабний поїзд. Основним бойовим завданням дивізіону восени 1942 року стало прикриття напрямку на Моздок та Беслан. В ході цих боїв, при виконанні розвідувального завдання в тилу противника, 15 жовтня 1942 року, Йон Лазаревич був вдруге поранений.

Після виписки з госпіталю Йона Лазаревича направили на навчання до 21-го навчального танкового полку в місто Шулавері, а згодом перевели до 1-го Харківського танкового училища, яке на той час знаходилося в місті Чирчик. Наприкінці весни 1944 року він закінчив училище з відзнакою і отримав звання молодшого лейтенанта.

У червні 1944 року отримує призначення в 2-у окрему гвардійську танкову бригаду на посаду командира танка. В складі цієї бригади брав участь у Білоруській та Східно-Пруській наступальних операціях. Згодом стає командиром танкового взводу, потім командиром танкової роти, отримує звання гвардії лейтенанта. 21 січня 1945 року Йон Лазаревич отримав важке поранення, яке призвело його до інвалідності.

За час участі в бойових діях у складі 2-ї окремої гвардійської танкової бригади екіпажем Йона Лазаревича було знищено 12 німецьких танків (в тому числі 1 Pz.Kpfw VI “Tiger” і 8 Pz.Kpfw V “Panther”), 4 самохідні артилерійські установки (в тому числі 1 “Фердинанд”), багато гармат, кулеметів, мінометів та живої сили противника.

За проявлені мужність та героїзм командир танкової роти Йон Лазаревич був двічі представлений до звання Героя Радянського Союзу, причому вдруге, в січні 1945 року, за успішну операцію в Східній Пруссії, його представляв командувач 3-м Білоруським фронтом генерал армії І. Д. Черняховський. На жаль, звання Героя Радянського Союзу Йон Лазаревич так і не отримав, обидва рази воно було замінено на ордена, можливо причиною тому стала його національність.

В 1945 році Йон Лазаревич вступив до Чернігівського медичного інституту, який закінчив з відзнакою в 1951 році, після чого був направлений за розподіленням до Київського ортопедичного інституту на посаду ортопеда-травматолога.

В 1954 році переходить працювати ортопеда-травматологом до Київської міської лікарні № 13.

18 травня 1959 року першим в медичній практиці здійснив успішну реплантацію передпліччя.

У 1965 році в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему “Невільний кістковий трансплантат у круглому стеблі”.

У 1973 році в хірургічній раді 2-го Московського медичного інституту захистив докторську дисертацію на тему “Лікувальна дія магнітних полів при деяких захворюваннях опорно-рухового апарату”, яка стала першою в медицині докторською дисертацію з магнітотерапії.

У 1977 році Йон Лазаревич разом з родиною емігрував до Ізраїлю, де до виходу на пенсію в 1997 році продовжував працювати лікарем-ортопедом.

Йон Лазаревич є автором понад 90 наукових статей, членом редколегії популярного ізраїльського журналу “Голос інваліда війни”, постійним консультантом в “Бейт Алоха” - Клубі інвалідів Армії оборони Ізраїлю, знавцем Тори, Танаха і сучасної філософії. Він єдиний радянський танкіст, якого було зараховано до Товариства ізраїльських танкістів, відзначених за героїзм.

Крім того Йон Лазаревич є автором книг:

  • Из дома рабства;
  • Портреты учителей;
  • Война никогда не кончается;
  • Голограммы;
  • Иммануил Великовский;
  • Стихотворения из планшета;
  • Навыдуманные рассказы о невероятном;
  • Четыре года;
  • Стихотворения

які вийшли друком в Ізраїлі, Україні та Росії, а також численних оповідань і нарисів опублікованих в журналах Ізраїлю, України, Австралії, США, Росії та інших країн.

В грудні 1944 року Йон Лазаревич написав вірш “Мой товарищ в смертельной агонии...”:

 

Мой товарищ, в смертельной агонии

Не зови понапрасну друзей.

Дай-ка лучше согрею ладони я

Над дымящейся кровью твоей.

Ты не плачь, не стони, ты не маленький,

Ты не ранен, ты просто убит.

Дай на память сниму с тебя валенки.

Нам еще наступать предстоит.

 

тривалий час цей вірш переписувався і передавалося усно в численних варіантах, як вірш невідомого автора-фронтовика, й по суті набув народного характеру. Лише наприкінці 1980-х років стало відомо про авторство Йона Лазаревича Дегена.

На даний час Йон Лазаревич проживає в місті Гіватаїмі в Ізраїлі.

 

 

Нагороджений:

Орденом Червоного Прапора

Орденом Вітчизняної війни І ступеня

Двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня

Орденом “За військову доблесть” (Польща)

Орденом “Хрест Грюнвальда” І ступеня (Польща)

Орденом Відродження Польщі III ступеня (Польща)

Медаллю "За відвагу"

Медаллю “За оборону Києва”

Медаллю "За оборону Кавказу"

Медаллю “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 1945 рр.”

Медаль “За взяття Кенігсберга”

Іншими закордонними та радянськими орденами і медалями

 

 

 

Використані матеріали:

1) https://ru.wikipedia.org

2) https://uk.wikipedia.org

3) http://berkovich-zametki.com

 


Залиште свою оцінку матеріалу:
Категорії: Танкісти, Д, Молодші офіцери, Аси | Матеріал додав: valera | Переглядів: 303 | Рейтинг матеріалу: 0.0/0
Теги: 2 ОГв.ТБР (9 ОТБР) (1941), 2СВ, Lyt#Д
Переглянути також:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі мождуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Друзі сайту
  • Створити сайт

  • Останні новини сайту

    Copyright MyCorp © 2018      Сделать бесплатный сайт с uCoz