Танкісти України
(в межах проекту "Танкисты")
Суббота, 26.05.2018, 03:04



Вітаю Вас Гость | RSS
[ Головна ] [ Танкісти України ] [ Реєстрація ] [ Вхід ]
Меню сайту

Категорії разділу

Реклама
Здесь может быть Ваша реклама, для размещения обращайтесь valera.pvs@i.ua valera.pvs.g@gmail.com valera.pvs@mail.ru

Що на форумі

Статистика


Яндекс.Метрика

Рейтинг@Mail.ru

Форма входу

Головна » Танкісти України » Генерали

Морозов Олександр Олександрович
Матеріал опубліковано: 02.01.2015, 22:49
Морозов Олександр Олександрович
Морозов Олександр Олександрович
Дата народження: 16 жовтня 1904 року
Місце народження: місто Бєжиці Брянського повіту Орловської Губернії (нині в межах міста Брянськ)
Приналежність: М, Конструктори танків, Герої, Генерали
Роки служби (праці): 1919–1976
Звання (посада): Генерал-майор інженер
Участь в бойових діях: Не приймав
Дата смерті: 14 червня 1979 року
Місце смерті: місто Харків
Нагороди: Нагороди: Морозов Олександр Олександрович

Морозов Олександр Олександрович ( 16 жовтня 1904 — 14 червня 1979) — видатний конструктор танків, генерал-майор інженер, двічі Герой Соціалістичної Праці. Творець цілого ряду знакових в історії танкобудування машин, серед яких особливо вирізняються такі непересічні машини, як легендарний Т-34, самий масовий післявоєнний Т-54, та перший в світі основний бойовий танк Т-64.

Народився Олександр Олександрович Морозов 16 (за старим стилем 29) жовтня 1904 року в місті Бєжиці Брянського повіту Орловської Губернії (нині Бежицкий район міста Брянська) в сім'ї робітника Олександра Дмитровича Морозова.

В 1914 році батько Олександра Олександровича разом з сім'єю переїжджає до міста Харкова та наймається на роботу до Харківського паровозобудівного заводу (ХПЗ).

Після закінчення п'яти класів реального училища Морозов в березні 1919 року влаштовується працювати діловодом в Технічну контору ХПЗ, де займається переписуванням технічної документації.

В травні 1923 року Олександр Олександрович стає кресляром-конструктором. На цій посаді він приймає участь в створенні гусеничних тракторів Комунар.

В листопаді 1926 року Олександра Морозова призивають на строкову службу, яку він проходить на посаді авіаційного техніка-моториста в двадцятій авіаційній ескадрильї в місті Києві.

В 1928 році демобілізується з війська та повертається до ХПЗ де з 18 жовтня починає роботу в танковій конструкторській групі під керівництвом І. М. Олексенко. В цій групі він приймає активну участь в розробці перших радянських середніх танків Т-12 та Т-24.

В 1929 — 1931 роках проходить заочне навчання в Московському механіко-електротехнічному інституті імені М. В. Ломоносова (в 1930 році був реорганізований в Московський автотракторний інститут імені М. В. Ломоносова). Після закінчення навчання Морозова призначають керівником групи в КБ.

В 1933 році проходить навчання в секторі бойової підготовки при Будинку Червоної Армії на курсах командирів танка БТ, які закінчує 1 травня 1934 року.

29 липня 1936 року Олександр Олександрович стає начальником сектора нового проектування. А невдовзі після того, як КБ очолив М. І. Кошкін, Морозов стає заступником начальника КБ, потім начальником КБ та заступником головного конструктора.

В 1931 — 1939 роках О. О. Морозов приймав безпосередню участь в розробці легких колісно-гусеничних танків БТ-2 (1931), БТ-5 (1932), БТ-7 (1935), БТ-7М (1939), які поряд з Т-26 становили в 1930-х роках основу танкового озброєння РККА.

В 1937 році за завданням Автобронетанкового Управління РСЧА розпочалися роботи по створенню нового колісно-гусеничного маневрового танка, який отримав індекс А-20. Аналіз конструкції А-20 показав, що він за основними основними тактико-технічними характеристиками значно перевищує танк БТ-7, але в той же час й конструкція танку А-20 може бути суттєво покращена. Зважаючи на все це в КБ приймається рішення в ініціативному порядку паралельно з розробкою А-20 провести розробку нового гусеничного танку А-32, конструкція якого взяла б все найкраще з А-20 і в той же час була б позбавлена його недоліків. Олександр Олександрович стає провідним інженером обох проектів. Саме в результаті цілеспрямованого доопрацювання дослідного зразка А-32 й було створено легендарну “тридцятьчетвірку”.

Після смерті М. І. Кошкіна в жовтні 1940 року О. О. Морозов стає Головним Конструктором КБ, яке на той час вже включало в себе 12 конструкторських груп та нараховувало в своєму складі 106 чоловік. В цей час КБ займається доведенням Т-34, розробляє проект Т-34М та проводить підготовчі роботи для початку проектування А-43 і А-44.

В зв'язку з наближенням лінії фронту до Харкова в вересні 1941 року конструкторське бюро разом із заводом евакуюється в місто Нижній Тагіл Свердловської області, де організовується танкове виробництво. В жовтні 1941 року Морозова призначають Головним Конструктором Уральського танкового заводу (нині — виробниче об'єднання “Уралвагонзавод” Російської Федерації).

10 квітня 1942 року Олександру Олександровичу разом з М. І. Кошкіним і М. О. Кучеренко за створення танку Т-34 була присуджена Сталінська премія 1-го ступеня.

20 січня 1943 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за видатні заслуги в справі організації виробництва, конструювання та удосконалення танків і вміле керівництво заводами Морозову Олександру Олександровичу було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої медалі “Серп і Молот” і ордена Леніна.

Після того як на озброєнні вермахту з'явилися нові танки Pz.Kpfw V "Panther" та Pz.Kpfw VI "Tiger" постало нагальне питання збільшення потужності озброєння радянських танків. В короткі терміни конструктори Уральського танкового заводу провели проектні, дослідні та випробувальні роботи і вже наприкінці 1943 року на озброєння радянських військ був прийнятий танк Т-34-85, озброєний потужною 85-мм гарматою.

22 січня 1945 року Постановою Ради Народних Комісарів СРСР за розробку і безперервне вдосконалення танка Т-34 Морозову Олександру Олександровичу було присвоєно військове звання генерал-майора інженерно-танкової служби.

Наприкінці війни в КБ, під керівництвом О. О. Морозова, створюється середній танк Т-44, а вже після війни — танк Т-54, який став кращим повоєнним танком Радянського Союзу. За участь в створенні кожного з цих танків Морозов отримує Сталінські премії.

3 листопада 1951 року виходить наказ Міністерства важкого машинобудування, яким Олександра Олександровича було переведено назад до Харкова на рідний завод ХПЗ та призначено головним конструктором Харківського КБ машинобудування.

Повернувшись до Харкова Морозов відразу ж включається в роботу по створенню нового, ще більш досконалого танка. І вже в жовтні 1963 року був створений танк Т-64 — перший в світі основний бойовий танк (ОБТ). Танки цього типу почали з'являтися в інших країнах світу лише в наступному десятилітті. На основі Т-64 були створені перший в світі танк з газотурбінним двигуном Т-80 та самий масовий ОБТ Радянського Союзу Т-72. Останній став основним танком Російської Федерації та послужив базою для створення російського танку Т-90.

В 1966 році Морозов стає начальником Харківського КБ машинобудування.

5 травня 1942 року вища атестаційна комісія присвоює йому вчений ступінь доктора технічних наук за наукову роботу в якій проводився глибокий аналіз напрямків у проектуванні танків.

28 жовтня 1974 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за великий вклад у підвищення обороноздатності країни, заслуги у справі розвитку вітчизняного танкобудування і в зв'язку з 70-річчям Морозову Олександру Олександровичу було присвоєно друге звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої медалі “Серп і Молот” і ордена Леніна.

В 1976 році Олександра Олександровича обирають делегатом XXV з'їзду КПРС.

4 червня 1976 року Олександр Олександрович за станом здоров'я залишає посаду Головного конструктора і начальника КБ ХКБМ, пропрацювавши на цій посаді 10 років. Але його зв'язок з КБ не припиняється, він до самої смерті є консультантом КБ і членом Науково-Технічної Ради Міністерства машинобудування СРСР.

Помер Олександр Олександрович 14 червня 1979 року. Похований на кладовищі №2 в місті Харків.

Ім'я Морозова носить вулиця в місті Харків, його ім'я присвоєно Харківському КБ машинобудування і Харківському механічному технікуму, який він закінчив у числі перших випускників.

9 травня 2007 року була опублікована друга частина щоденників конструктора — "Танки і люди". В цьому унікальному матеріалі розповідається про доведення танка Т-64 та розробку перспективного Т-74.

Олександра Олександровича потрібно по праву назвати творцем “Морозівської школи” танкобудування, характерними особливостями якої є: новизна рішень, ретельність і акуратність у всьому, максимально можлива ефективність і простота конструкції поєднані з високою технологічністю і надійністю, при мінімальних габаритах і масі.

 

Нагороджений:

Двічі Герой Соціалістичної Праці

 

Трьома орденами Леніна

  

Орденом Жовтневої Революції

Орденом Кутузова I ступеня

Орденом Суворова ІІ ступеня

Трьома орденами Трудового Червоного Прапора

  

Орденом Червоної Зірки

Медаллю “За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 1945 рр.”

Медаллю “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”

Медаллю “Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”

Медаллю “Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.”

Медаллю “50 років Збройних Сил СРСР”

Медаллю “60 років Збройних Сил СРСР”

Медаллю “Ветеран праці”

Лауреат Ленінської премії

Тричі лауреат Сталінської премії

  

 

Використані матеріали:

1) http://ua.wikipedia.org/

2) http://ru.wikipedia.org/

3) Інші матеріали мережі Інтернет

 


Залиште свою оцінку матеріалу:
Категорії: М, Конструктори танків, Герої, Генерали | Матеріал додав: valera | Переглядів: 442 | Рейтинг матеріалу: 0.0/0
Теги: ХКБМ, ЗіМ, Lyt#М, ХПЗ, уралвагонзавод, КБ УралВагонЗавод, ТКБ ХПЗ
Переглянути також:
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі мождуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук

Друзі сайту
  • Створити сайт

  • Останні новини сайту

    Copyright MyCorp © 2018      Сделать бесплатный сайт с uCoz